Питання проходження підготовки у навчальних центрах Збройних Сил України та інших військових формуваннях є однією з найбільш гострих тем сучасної мобілізаційної практики. Серед військовозобов'язаних, які нещодавно прибули до навчальних підрозділів (так званих «учебок», навчальних батальйонів чи полігонів), надзвичайно поширений небезпечний міф: нібито до моменту урочистого складання Військової присяги новобранець ще не є повноцінним військовослужбовцем, а отже, за самовільне залишення території частини (СЗЧ) кримінальна відповідальність наставати не може, або ж максимум загрожує адміністративний штраф чи відповідальність за ухилення від мобілізації як для цивільної особи. Така правова необізнаність щорічно ламає долі сотень людей, які вирішують поїхати додому чи покинути розташування частини, будучи впевненими у своїй безкарності.
Як адвокат у військових справах із практикою з 2016 року, керівник адвокатського бюро «Кравець та Партнери» Ігор Вікторович Кравець щодня стикається з наслідками таких фатальних помилок. Давайте розберемося детально, на підставі норм чинного законодавства України та актуальної судової практики Верховного Суду, коли саме особа набуває статусу військовослужбовця, чому відсутність складеної присяги не рятує від кримінальної справи за статтею 407 Кримінального кодексу України (СЗЧ), і як правильно діяти, якщо права мобілізованого були грубо порушені під час призову або проходження військово-лікарської комісії (ВЛК).
Правова пастка навколо Військової присяги: головні ілюзії мобілізованих
Перебуваючи у стані сильного психоемоційного стресу після раптової мобілізації, багато новобранців хапаються за будь-яку юридичну соломинку. У казармах і наметових містечках часто можна почути розмови про те, що «поки не розписався за присягу — ти цивільний», або «якщо відмовитися від присяги, тебе зобов'язані повернути додому». Це глибока омана, яка не має жодного відношення до реального законодавства України.
Концепція Військової присяги дійсно має сакральне, моральне та урочисте значення для захисника держави. Проте в українському правовому полі юридичний факт виникнення статусу військовослужбовця прив'язаний не до ритуалу складання присяги, а до конкретних процедурних наказів органів військового управління. Залишаючи територію навчального центру без офіційного наказу чи відпускного квитка, особа фактично вчиняє кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби.
Коли громадянин юридично стає військовослужбовцем
Щоб чітко зрозуміти момент, коли людина втрачає статус цивільного військовозобов'язаного і стає військовослужбовцем, необхідно звернутися до профільного нормативного акта — Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Стаття 24 Закону: визначення початку військової служби
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, є:
- День відправлення у військову частину з районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) або день зарахування до списків особового складу військової частини (для резервістів чи осіб, які призиваються безпосередньо військовими частинами).
Це означає, що як тільки районний ТЦК та СП видав наказ про призов на військову службу під час мобілізації та включив громадянина до складу команди на відправку, людина юридично припиняє бути цивільною особою. З моменту, коли команда залишає збірний пункт ТЦК, громадянин уже перебуває на військовій службі під юрисдикцією військового законодавства.
Наказ по стройовій частині навчального центру як остаточний рубікон
Після прибуття команди до навчального центру або полігону видається другий обов'язковий наказ — наказ командира військової частини (навчального центру) по стройовій частині про зарахування військовослужбовця до списків особового складу частини та постановку на всі види забезпечення (продовольче, речове, грошове). З секунди підписання цього наказу новобранець набуває повного обсягу службових прав, обов'язків та юридичної відповідальності військовослужбовця Збройних Сил України.
Військова присяга: конституційне значення та практичні реалії
Відповідно до статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Статуту внутрішньої служби ЗСУ, військовослужбовці складають Військову присягу на вірність Українському народові. Проте складання присяги призначається вже після проходження первинної підготовки, вивчення основних обов'язків або в перші тижні перебування у навчальному підрозділі.
Відмова від складання присяги або її неприйняття не скасовує наказ по стройовій частині про призов і зарахування до особового складу. Якщо мобілізований відмовляється читати або підписувати текст присяги, командир складає відповідний акт про відмову, проте це жодним чином не позбавляє особу статусу військовослужбовця і не є підставою для відрахування чи демобілізації. Більше того, така поведінка може бути розцінена командуванням як відкрита непокора (стаття 402 КК України).
Кваліфікація дій: чому втеча з «учебки» трактується за статтею 407 КК України
Оскільки мобілізований у навчальному центрі вже є суб'єктом військових правопорушень (військовослужбовцем), його самовільний відхід за межі території військової частини, полігону чи казарми без письмового наказу або звільнення командування кваліфікується як самовільне залишення частини (СЗЧ).
Різниця між статтею 336 ККУ (ухилення від мобілізації) та статтею 407 ККУ (СЗЧ)
Дуже важливо розрізняти дві статті Кримінального кодексу:
- Стаття 336 КК України (Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації): застосовується виключно до військовозобов'язаних (цивільних осіб), які отримали "бойову повістку" (мобілізаційне розпорядження), але не з'явилися до ТЦК та СП для відправки до війська. Санкція — від 3 до 5 років позбавлення волі.
- Стаття 407 КК України (Самовільне залишення військової частини або місця служби): застосовується виключно до діючих військовослужбовців. В умовах воєнного стану дії кваліфікуються за частиною 5 статті 407 КК України, яка передбачає безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
Таким чином, покинувши навчальний центр до присяги, особа не просто «ухиляється від мобілізації» — вона вчиняє тяжкий військовий злочин, розслідування якого здійснює Державне бюро розслідувань (ДБР) за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони.
Небезпека перекваліфікації на статтю 408 ККУ (дезертирство)
Якщо військовослужбовець покинув навчальний центр, позбувся військової форми, переховується, змінив місце проживання або викинув засоби зв'язку, слідчі органи ДБР нерідко намагаються інкримінувати більш тяжку статтю — статтю 408 КК України (дезертирство), мотивуючи це тим, що у особи був умисел назавжди ухилитися від військової служби. Покарання за дезертирство в умовах воєнного стану становить від 5 до 12 років тюрми. Завдання адвоката на перших етапах — не допустити безпідставної перекваліфікації справи на дезертирство.
Судова практика Верховного Суду: прецеденти щодо присяги
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду неодноразово розглядав касаційні скарги засуджених військовослужбовців, які будували свій захист на аргументі: «я не складав присягу, тому не є військовослужбовцем і не можу нести відповідальність за ст. 407 ККУ».
Правова позиція Верховного Суду є непохитною та однозначною: наявність наказу ТЦК та СП про призов на військову службу за мобілізацією та наказу командира військової частини про зарахування до списків особового складу є достатньою та вичерпною правовою підставою для визнання особи військовослужбовцем. Неприйняття Військової присяги не звільняє особу від виконання військового обов'язку та не виключає її кримінальної відповідальності за вчинення військових кримінальних правопорушень. Суди першої та апеляційної інстанцій неухильно слідують цій практиці, постановляючи обвинувальні вироки.
Поширені причини залишення навчальних центрів та їх правова оцінка
Практика показує, що новобранці залишають навчальні частини не через бажання стати правопорушниками, а через цілий комплекс об'єктивних проблем і порушень їхніх законних прав:
- Формальна або сфальсифікована військово-лікарська комісія (ВЛК): мобілізація осіб із серйозними соматичними, кардіологічними, неврологічними захворюваннями чи травмами опорно-рухового апарату, коли лікарі ТЦК проігнорували медичні довідки. На полігоні під час фізичних навантажень хвороби загострюються до нестерпного стану.
- Психологічний зрив та відсутність медико-психологічної допомоги: неможливість адаптуватися до умов армійського побуту та суворої дисципліни.
- Неналежні санітарно-побутові умови та відсутність адекватного лікування у медичному пункті навчального центру, коли бійця з високою температурою змушують виходити на полігон.
- Наявність законних підстав для відстрочки, які ТЦК проігнорував під час силового затримання (догляд за тяжкохворими родичами, багатодітність, статус студента денної форми навчання тощо).
Проте важливо чітко усвідомити: будь-яке незаконне дію ТЦК чи командування частини не виправдовує самовільного залишення частини. Тікаючи з учебки, мобілізований переводить себе зі статусу постраждалого від свавілля у статус підозрюваного у кримінальному провадженні.
Що робити, якщо військовослужбовець уже залишив навчальний центр
Якщо ви або ваша близька людина вже перебуваєте за межами навчального центру без дозволу, кожна година зволікання погіршує правове становище. Що довше військовий переховується, то вища ймовірність оголошення у розшук, внесення відомостей до ЄРДР за тяжкою статтею та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (арешту) на гауптвахті або в слідчому ізоляторі.
Алгоритм першочергових дій:
- Негайно звернутися за медичною допомогою (якщо СЗЧ спричинене хворобою): якщо причиною відходу став важкий стан здоров'я, необхідно офіційно зафіксувати це у цивільному медичному закладі або звернутися до найближчого військового госпіталю. Офіційні виписки, аналізи, результати МРТ/КТ та довідки про невідкладний стан стануть ключовими доказами поважності причин відсутності.
- Утриматися від спілкування зі слідчими без присутності адвоката: користуйтеся правом, гарантованим статтею 63 Конституції України — не свідчити проти себе. Жодних власноруч написаних «пояснень» під диктовку ВСП чи оперативників писати категорично не можна.
- Залучити кваліфікованого військового адвоката: фахівець вибудує юридично грамотну лінію захисту, підготує та подасть офіційні заяви про причини тимчасової відсутності, ініціює проведення належного медичного огляду та вступить у діалог із командуванням частини та слідчими ДБР.
- Подати рапорт на ВЛК або оскарження рішення призову: адвокат паралельно ініціює перегляд висновку районної ВЛК через Центральну військово-лікарську комісію (ЦВЛК) або в судовому порядку, якщо призов відбувся з грубими порушеннями закону.
Як адвокатське бюро «Кравець та Партнери» захищає новобранців
Керівник нашого бюро Ігор Вікторович Кравець здійснює юридичну практику з 2016 року та має свідоцтво адвоката НААУ № 002486 (видане у 2023 році). Наш офіс розташований у Києві на Львівській площі (вул. Січових Стрільців, 7), проте ми здійснюємо юридичний супровід військовослужбовців по всій території України, включаючи роботу з навчальними центрами, підрозділами ВСП та територіальними управліннями ДБР.
Що ми робимо для захисту клієнта у подібних ситуаціях:
- Правовий аудит призову та мобілізації: перевіряємо законність наказів ТЦК та СП, фіксуємо порушення процедури медичного огляду, підтверджуємо право на відстрочку або наявність захворювань, несумісних із проходженням військової служби.
- Запобігання кваліфікації за статтею 408 ККУ (дезертирство): формуємо неспростовні докази тимчасового характеру відсутності та відсутності умислу ухилитися від служби назавжди.
- Супровід процесу повернення та взаємодія зі слідством: мінімізуємо ризики арешту, клопочемо про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі (особисте зобов'язання, передача на поруки командування).
- Організація належного медичного переогляду: подаємо офіційні адвокатські запити та скарги до ЦВЛК та Міністерства оборони для списання або переведення військовослужбовця за станом здоров'я відповідно до його реального стану.
Вартість первинного комплексного аудиту вашої ситуації з аналізом документів військовим адвокатом становить 2000 грн. Не ризикуйте своєю свободою та не сподівайтеся на поширені міфи — своєчасне звернення до досвідченого адвоката дозволяє вирішити кризу виключно в правовому полі.
