Коли військовослужбовець опиняється в ситуації самовільного залишення частини (СЗЧ), колосальний стрес відчуває не лише він сам, але й уся його родина. Батьки, дружини, повнолітні діти бійців часто залишаються сам на сам із повною правовою невизначеністю та невідомістю. На цьому ґрунті розквітають найрізноманітніші страхи, які нерідко підігріваються чутками, непрофесійними коментарями в інтернеті, а іноді й прямим психологічним тиском з боку недобросовісних посадових осіб: «Якщо він не з'явиться, ми заблокуємо всі картки родині, арештуємо рахунки дружини, заберемо дитячі виплати та все спільне майно!»
Такі погрози здатні паралізувати будь-яку людину, змушуючи сім'ю приймати поспішні та небезпечні рішення. Адвокатське бюро «Кравець та Партнери» під керівництвом адвоката Ігоря Вікторовича Кравця (свідоцтво НААУ № 002486, правова практика з 2016 року) щоденно забезпечує надійний правовий захист військовослужбовців та їхніх сімей. У цій статті ми фахово розберемо, як регулюється блокування банківських рахунків в Україні, чи мають право правоохоронці чи виконавці чіпати гроші дружини та родичів, за яких умов можливий арешт коштів, і як діяти, якщо ви зіткнулися з неправомірними діями банків чи державних органів.
Страхи родини: чи залишать дружину та дітей без засобів до існування через СЗЧ
Основне питання, з яким телефонують налякані дружини та матері військових: «Чи можуть заблокувати мої особисті банківські картки, якщо чоловік (син) перебуває у СЗЧ?»
Відповідь українського законодавства є чіткою, безапеляційною та однозначною: НІ, органи досудового розслідування (ДБР, поліція), військова служба правопорядку (ВСП), територіальні центри комплектування (ТЦК) чи банки НЕ мають жодного законного права блокувати банківські картки дружини чи інших родичів виключно через факт самовільного залишення частини військовослужбовцем. Будь-які заяви чи погрози про подібне є або проявом правової безграмотності, або відвертим шантажем з метою змусити рідних тиснути на військового.
Конституційний принцип індивідуальної відповідальності у праві України
Фундаментом правової системи України є непорушні принципи Конституції України. Стаття 61 Основного Закону прямо встановлює:
«Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер».
Це означає, що за будь-яке правопорушення — чи то адміністративне, чи то дисциплінарне, чи то кримінальне — відповідає виключно та особа, яка його безпосередньо вчинила. В Україні не існує інституту «колективної», «родинної» чи «сімейної» юридичної відповідальності. Дружина не відповідає за дії свого чоловіка, батьки не несуть кримінальної відповідальності за повнолітніх синів, а діти не несуть відповідальності за батьків.
Кримінальне провадження за статтею 407 КК України (СЗЧ) відкривається щодо конкретного військовослужбовця. Жоден родич не набуває процесуального статусу підозрюваного чи обвинуваченого лише на підставі сімейних зв'язків. Відповідно, застосування будь-яких примусових заходів кримінального характеру до родичів є прямим перевищенням службових повноважень.
Процедура накладення арешту на рахунки за нормами КПК України
Щоб накласти арешт на будь-який банківський рахунок або майно у рамках кримінального розслідування, необхідна складна, суворо регламентована судова процедура. Це регулюється главою 17 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України).
Стаття 170 КПК України: підстави для арешту майна
Згідно зі статтею 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення права на його відчуження, користування або розпорядження. Арешт може бути накладений виключно на підставі ухвали слідчого судді, а не за одноосібною вказівкою слідчого ДБР, прокурора чи командира бригади.
Цілями накладення арешту у кримінальному провадженні можуть бути:
- Збереження речових доказів;
- Спеціальна конфіскація;
- Конфіскація майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру;
- Відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), або стягнення неправомірної вигоди.
Чи можливо накласти арешт на рахунки третіх осіб (дружини, батьків)?
Частина 2 статті 170 КПК України дозволяє накладати арешт на майно третіх осіб лише у виняткових, чітко визначених випадках: якщо доведено, що це майно було знаряддям злочину, отримане внаслідок вчинення злочину, або набуте підозрюваним за кошти, здобуті злочинним шляхом.
Самовільне залишення військової частини (стаття 407 ККУ) — це військовий злочин проти встановленого порядку несення військової служби. Він не є корисливим злочином, не пов'язаний із заволодінням майном третіх осіб, крадіжкою державних коштів або легалізацією доходів. Тому в слідчого ДБР апріорі відсутні будь-які законні підстави для звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт рахунків дружини чи батьків військовослужбовця. Жоден слідчий суддя в Україні не має законного права задовольнити подібне свавільне клопотання.
Що насправді відбувається з банківськими картками після фіксації СЗЧ
Щоб не плутати міфи з реальністю, розглянемо окремо, що відбувається з рахунками самого військовослужбовця та рахунками його родичів.
Рахунки самого військовослужбовця
Щодо банківських карток самого військового відбуваються такі процеси:
- Припинення нарахування зарплати: з дня виходу військовослужбовця в СЗЧ командир військової частини видає наказ по стройовій частині про призупинення виплати грошового забезпечення. Сама банківська картка при цьому не блокується, проте надходження грошей на неї зупиняється. Всі кошти, які вже були на рахунку, залишаються доступними для військового.
- Блокування через виконавче провадження (АСВП): це реальний механізм, через який картки військового можуть бути арештовані. Якщо військовослужбовець мав несплачені штрафи ТЦК (за ст. 210 або 210-1 КУпАП), невиплачені кредити або судові рішення, державний або приватний виконавець відкриває виконавче провадження і через Автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП) накладає електронний арешт на рахунки боржника.
Рахунки дружини та членів родини
Банківські рахунки дружини або родичів відкриті в банківських установах на їхні власні індивідуальні податкові номери (РНОКПП/ІПН). Вони є абсолютно автономними. Виконавча служба не має права стягувати борги чоловіка за рахунок банківських рахунків дружини. Навіть якщо виконавча служба накладає арешт на майно боржника-чоловіка, це стосується виключно його особистих рахунків у банках.
Спільне майно подружжя та перекази коштів: де криються підводні камені
Попри захищеність рахунків дружини законом, існують дві специфічні ситуації, на які родичам обов'язково слід звернути пильну увагу.
Чи може виконавець стягнути кошти з рахунків дружини через «спільне майно»?
Сімейний кодекс України передбачає, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Проте відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», виконавець не має права самостійно «зайти» на картку дружини і списати звідти кошти за борги чоловіка. Для того, щоб звернути стягнення на частку боржника у спільному майні, виконавець зобов'язаний звернутися до суду з окремим позовом про виділ частки у спільному майні. Це тривалий судовий процес, де кожна зі сторін має право на повноцінний судовий захист, і який практично ніколи не застосовується щодо побутових карткових рахунків.
Фінансовий моніторинг банків: ризик P2P переказів
Реальна причина, через яку картка родича військовослужбовця може зазнати блокування — це правила внутрішнього фінансового моніторингу банків (ПриватБанк, Монобанк, Ощадбанк, ПУМБ тощо). Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів...», банки зобов'язані відслідковувати нетипові фінансові операції.
Картку дружини можуть тимчасово заблокувати самі працівники банку (без жодного зв'язку з ДБР чи ТЦК), якщо:
- На картку починають надходити часті, незвичні P2P-перекази від третіх осіб або незрозумілих джерел без документального підтвердження;
- Через рахунок проходять суми, які суттєво перевищують раніше заявлений клієнтом офіційний місячний дохід;
- Рахунок використовується за довіреністю особи, щодо якої в державних базах встановлено статус активного розшуку.
Тому родинам військових рекомендується тримати всі офіційні документи щодо джерел доходів та уникати хаотичних готівкових транзакцій.
Що робити, якщо банк або виконавець незаконно заблокував рахунок члена сім'ї
Якщо ви виявили, що ваша картка заблокована, дійте за наступним юридичним алгоритмом:
Крок 1. З'ясувати причину та підставу блокування
Негайно зверніться до служби підтримки вашого банку (через мобільний додаток або відділення) та отримайте офіційну довідку/повідомлення про причину обмеження. Банк зобов'язаний повідомити, що саме стало підставою: постанова виконавця (із зазначенням номера ВП та ПІБ виконавця), судова ухвала (номер справи) або внутрішнє рішення служби фінансового моніторингу.
Крок 2. Перевірка відкритих державних реєстрів
Зайдіть до офіційного порталу Єдиного реєстру боржників Міністерства юстиції України (АСВП) та введіть свій податковий номер (ІПН). Переконайтеся, чи не відкрито щодо вас помилкового виконавчого провадження (наприклад, через повний збіг ПІБ або технічну помилку виконавця).
Крок 3. Захист соціальних коштів та скасування арешту
Якщо виконавча служба наклала арешт на спеціальний рахунок (куди надходять виплати на дітей, допомога по вагітності та пологах, пенсія по інвалідності чи аліменти), такий арешт є грубо незаконним. Відповідно до статті 73 Закону України «Про виконавче провадження», на такі соціальні кошти стягнення не звертається взагалі. Необхідно отримати довідку з банку про соціальний статус рахунку та подати виконавцю заяву про негайне зняття арешту.
Крок 4. Звернення до суду або адвокатське втручання
Якщо виконавець або слідчі органи відмовляються добровільно зняти незаконне обмеження, адвокат подає скаргу на дії державного/приватного виконавця керівництву або позовну заяву до адміністративного суду. У рамках кримінального провадження подається клопотання слідчому судді в порядку статті 174 КПК України про повне скасування арешту майна.
Як адвокатське бюро «Кравець та Партнери» захищає фінансові права сім'ї
Адвокатське бюро «Кравець та Партнери» має багаторічний успішний досвід у сфері захисту військовослужбовців та захисту сімейних фінансових активів від неправомірного тиску:
- Оперативно з'ясовуємо справжні підстави блокування будь-яких рахунків та карток;
- Готуємо та направляємо обґрунтовані адвокатські запити до банків, виконавчої служби та правоохоронних органів;
- Знімаємо неправомірні арешти з соціальних та зарплатних рахунків у досудовому та судовому порядку;
- Оскаржуємо незаконні штрафи ТЦК та постанови виконавців в АСВП;
- Здійснюємо комплексний захист військовослужбовця за статтею 407 КК України, нейтралізуючи будь-які спроби психологічного тиску на членів його сім'ї.
Вартість первинного комплексного аудиту справи військовим адвокатом становить 2000 грн. Наше бюро працює цілодобово 24/7 для надання термінової допомоги. Не дозволяйте маніпулювати вашим страхом — захищайте свої фінанси та права впевнено разом із фахівцями.
