Чи відкриває ДБР справу автоматично при СЗЧ: детальний розбір процедури

Самовільне залишення частини (СЗЧ) залишається одним із найбільш поширених військових кримінальних правопорушень в умовах воєнного стану в Україні. Для багатьох військовослужбовців та їхніх родин ключовим є питання: чи відкриває ДБР справу автоматично при СЗЧ, чи для цього потрібні певні умови, процедури та час? Розуміння механізму реєстрації кримінального провадження, повноважень Державного бюро розслідувань (ДБР) та Військової служби правопорядку (ВСП) дозволяє уникнути паніки, адекватно оцінити ситуацію та побудувати правильну стратегію юридичного захисту.

Якщо вам потрібна загальна інформація про наслідки залишення місця служби, ви можете ознайомитися з нашою базовою статтею про СЗЧ та відповідальність за статтею 407 ККУ.

Що таке автоматичне відкриття справи і чи існує воно насправді?

У суспільстві, а особливо в середовищі військовослужбовців та їхніх родичів, побутує стійкий міф про те, що одразу після зникнення бійця з розташування підрозділу, якась автоматизована комп'ютерна система миттєво реєструє кримінальне провадження в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (ЄРДР). Насправді, в українському кримінальному процесі автоматичного відкриття справ не існує. Відкриття кримінального провадження – це завжди результат цілеспрямованих дій конкретних посадових осіб, які керуються виключно нормами Кримінального процесуального кодексу України (КПК).

Для того, щоб слідчий Державного бюро розслідувань розпочав офіційне досудове розслідування за фактом самовільного залишення військової частини або місця служби, має відбутися певний, чітко регламентований ланцюг бюрократичних та процедурних дій всередині самої військової частини, де проходив службу військовослужбовець.

Алгоритм фіксації СЗЧ у військовій частині: від відсутності до криміналу

Процедура, яка обов'язково передує відкриттю справи в ДБР, виглядає наступним чином і має сувору послідовність:

1. Виявлення відсутності військовослужбовця. Під час ранкового чи вечірнього шикування, перевірки особового складу перед заступанням у наряд або під час виконання бойового завдання безпосередній командир (командир відділення, взводу, роти) виявляє, що його підлеглий відсутній без дозволу.
2. Подання рапорту командиру. Безпосередній командир зобов'язаний негайно подати письмовий рапорт командиру військової частини про те, що конкретний військовослужбовець відсутній на місці служби без поважних причин.
3. Складання акту про відсутність. На підставі рапорту складається офіційний акт про відсутність військовослужбовця на військовій службі. Цей документ підписують кілька свідків (як правило, це товариші по службі, інші офіцери або сержанти, які можуть підтвердити факт відсутності).
4. Призначення службового розслідування. Командир військової частини видає наказ про проведення службового розслідування. Мета цього розслідування – з'ясувати всі обставини зникнення, перевірити, чи не потрапив боєць у полон, чи не перебуває він у військовому госпіталі або цивільній лікарні, чи не став він жертвою нещасного випадку.
5. Повідомлення ВСП та розшукові заходи. Паралельно з призначенням розслідування, командир частини зобов'язаний повідомити Військову службу правопорядку (ВСП) про факт відсутності військовослужбовця. ВСП розпочинає первинні заходи з розшуку військовослужбовця за місцем його реєстрації, проживання або ймовірного перебування.

Надзвичайно важливо розуміти, що на цьому етапі повноцінної кримінальної справи в ДБР ще немає. Військовослужбовець має статус такого, що самовільно залишив частину, і розшукується переважно силами ВСП. Більше корисних та детальних матеріалів на тему військового права ви знайдете у спеціальному розділі наших статей.

Чому саме ДБР займається справами про СЗЧ?

Багато хто запитує, чому розслідуванням злочинів військовослужбовців займається не Національна поліція, а саме Державне бюро розслідувань. Відповідно до статті 216 Кримінального процесуального кодексу України, слідчі ДБР здійснюють досудове розслідування військових кримінальних правопорушень (злочинів проти встановленого порядку несення військової служби), до яких, зокрема, належить і стаття 407 КК України. Це їхня пряма підслідність. Поліція може лише сприяти в розшуку особи або її затриманні, але ведення самої справи покладається на слідчих ДБР під процесуальним керівництвом спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері.

Передача матеріалів до ДБР: коли саме починається кримінальне провадження?

Після завершення службового розслідування у військовій частині (або якщо з моменту зникнення минув певний термін, і є всі підстави вважати факт умисного залишення частини доконаним), командир військової частини направляє офіційне письмове повідомлення про вчинення кримінального правопорушення до відповідного Територіального управління ДБР або до військової прокуратури.

Згідно з вимогами статті 214 КПК України, слідчий ДБР або прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР).

Отже, робимо висновок: ДБР відкриває справу не автоматично в день зникнення бійця, а лише після отримання офіційного повідомлення від командування військової частини. Цей процес може зайняти від кількох днів до кількох тижнів. Усе залежить від оперативності роботи штабу частини, наявності зв'язку, інтенсивності бойових дій на напрямку та завантаженості офіцерів, відповідальних за ведення документації.

Особливості відповідальності за статтею 407 КК України та слідчі дії

Стаття 407 Кримінального кодексу України передбачає сувору відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез'явлення вчасно на службу без поважних причин. В умовах воєнного стану відповідальність за ці дії значно посилена – такі діяння класифікуються як тяжкі злочини, за які передбачено реальний термін позбавлення волі.

Варто звернути увагу, що слідчі ДБР ретельно перевіряють усі обставини справи. Після відкриття провадження починаються активні слідчі дії: допити свідків (товаришів по службі, командирів), виїмка документів (наказів, актів, матеріалів службового розслідування), направлення доручень на розшук. Слідчі мають чітко встановити, чи був у діях військовослужбовця прямий умисел на тимчасове ухилення від служби. Якщо ж слідство дійде висновку, що умисел був спрямований на повне та остаточне ухилення від виконання військового обов'язку (людина переховувалась тривалий час, знищила військові документи, змінила зовнішність), такі дії можуть бути перекваліфіковані на значно тяжчий злочин – дезертирство (стаття 408 ККУ).

Скасування спрощеного порядку повернення із СЗЧ: нові жорсткі реалії осені 2026 року

Тривалий час в українському інформаційному та правовому просторі точилися дискусії щодо можливості амністії, прощення або надання другого шансу для тих військовослужбовців, які вперше вчинили СЗЧ, але усвідомили свою помилку і хочуть повернутися захищати країну. Дійсно, законодавством було передбачено певний механізм, який дозволяв бійцям відносно легко повернутися до строю з призупиненням кримінального переслідування за виконання певних умов.

Проте, наразі ми маємо наголосити на критично важливому нюансі: спрощений порядок повернення із СЗЧ діяв виключно до 20 вересня 2026 року. Починаючи з цієї дати, всі законодавчі "вікна" для легкого повернення закриті. Відтепер повернення військовослужбовця до своєї або іншої частини відбувається виключно на загальних підставах кримінального судочинства.

Що це означає на практиці? Це означає, що факт добровільного повернення із СЗЧ, з'явлення із повинною або бажання продовжувати службу може розглядатися судом виключно як обставина, що пом'якшує покарання. Однак, добровільне повернення більше не гарантує автоматичного закриття кримінального провадження чи уникнення відповідальності без проходження повної, виснажливої процедури слідства та судового розгляду. ДБР у будь-якому випадку продовжуватиме розслідування, і остаточне рішення щодо долі військовослужбовця прийматиметься лише в судовому порядку з винесенням відповідного вироку.

Медичні аспекти СЗЧ: стан здоров'я, рішення ВЛК та скасування статусу "придатний до служби в тилу"

Досить часто глибинною причиною самовільного залишення частини стає різке погіршення стану здоров'я військовослужбовця (наслідки контузій, поранень, загострення хронічних хвороб) та неможливість отримати належну і своєчасну медичну допомогу в умовах бойових дій. Багато хто самовільно залишає розташування підрозділу з єдиною метою – дістатися до лікарні та пройти необхідне лікування. Чи є це достатнім виправданням для слідчих ДБР?

З суто формальної юридичної точки зору, хвороба сама по собі не дає права залишати частину без офіційного направлення начмеда або дозволу командира. Проте, наявність серйозного захворювання обов'язково повинна бути врахована під час досудового розслідування та судового розгляду. Особливо актуальним це питання стало у світлі останніх фундаментальних змін у законодавстві щодо визначення статусу придатності до військової служби.

Наголошуємо, що термін та статус «придатний до служби в тилу» наразі повністю СКАСОВАНО в Україні. За результатами проходження Військово-лікарської комісії (ВЛК) військовослужбовець нині може бути визнаний лише в одній з наступних категорій:

• Придатний до військової служби.
• Придатний до служби в частинах забезпечення, ТЦК та СП, вищих військових навчальних закладах, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
• Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

Якщо військовослужбовець, якого за висновком ВЛК визнано придатним виключно до служби в частинах забезпечення / ТЦК, незаконно утримується на передових позиціях (на нулі) в якості штурмовика, і через неспроможність виконувати такі завдання за станом здоров'я він самовільно залишає позиції, цей факт обов'язково повинен бути зафіксований. Це є ключовим аргументом для сторони захисту під час процесуального спілкування зі слідчими ДБР та в суді, адже йдеться про порушення прав військовослужбовця з боку командування.

Як діяти військовослужбовцю, якщо щодо нього готуються відкрити (або вже відкрили) справу в ДБР?

Якщо ви самовільно залишили частину або місце служби, і є обґрунтований ризик, що відомості про цей факт вже передані до Державного бюро розслідувань (або будуть передані найближчим часом), надзвичайно важливо діяти розважливо, без емоцій та юридично грамотно. Кожен ваш невірний крок може значно погіршити становище.

1. Не переховуйтеся від слідства. Ухилення від органів слідства та суду лише погіршує ситуацію. Переховування може дати слідчому ДБР підстави для перекваліфікації ваших дій з СЗЧ на дезертирство, а також стати підставою для клопотання перед судом про обрання найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (СІЗО) без альтернативи внесення застави.
2. Зберіть усі наявні медичні документи. Якщо основною причиною залишення частини були нестерпні проблеми зі здоров'ям, негайно зверніться до найближчої цивільної або військової лікарні (за наявності такої можливості), щоб офіційно зафіксувати свій стан здоров'я. Усі медичні довідки, виписки з історій хвороби, епікризи та висновки лікарів будуть дуже вагомими доказами для вашого захисту.
3. Намагайтеся встановити зв'язок з командуванням. Якщо існують об'єктивні, непереборні обставини вашої відсутності (наприклад, ви потрапили в серйозну ДТП, сталася трагедія в родині, вас затримали правоохоронні органи з інших причин), за першої ж нагоди повідомте про це безпосереднього командира або чергового частини. Зафіксуйте факт свого дзвінка чи повідомлення.
4. Негайно зверніться за фаховою правничою допомогою до адвоката. Тільки кваліфікований адвокат з військового права зможе правильно оцінити поточну ситуацію, через адвокатські запити перевірити, чи внесено відомості щодо вас до ЄРДР, та розробити ефективну стратегію захисту.

Чому вкрай важливий супровід професійного адвоката у справах щодо СЗЧ?

Кримінальні провадження, які розслідують слідчі Державного бюро розслідувань, завжди відзначаються надзвичайно високим рівнем складності та специфіки. Слідчі ДБР мають величезний практичний досвід у розслідуванні саме військових злочинів. Вони знають усі тонкощі законодавства та психології військовослужбовців. Тому протистояти їм самостійно, без глибокого знання всіх нюансів кримінального процесу, практично неможливо.

Самостійні спроби військовослужбовця "вирішити питання", "домовитися" або надання показів слідчому без присутності власного адвоката майже завжди призводять до непоправних наслідків. Дуже часто під час першого допиту, перебуваючи у стресовому стані, військовослужбовець сам наговорює на себе, надаючи слідству докази, які потім ляжуть в основу обвинувального вироку.

Захист прав та інтересів військовослужбовців у кримінальних провадженнях, пов'язаних із СЗЧ, дезертирством, непокорою та іншими військовими правопорушеннями, є одним із ключових і пріоритетних напрямків діяльності нашого адвокатського бюро. Власник бюро – адвокат Ігор Кравець. Юридична практика з 2016 року, свідоцтво адвоката отримано у 2023 році. Ми досконало розуміємо специфіку роботи військових частин, Військової служби правопорядку, спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері, а також територіальних управлінь ДБР по всій Україні.

Кожен випадок самовільного залишення частини є абсолютно унікальним. В одних ситуаціях це результат прикрої помилки чи збігу обставин, в інших – прямий наслідок тривалого конфлікту з некомпетентним командуванням, у третіх – критичний стан здоров'я, на який командири вперто не звертали уваги. Наша головна мета як захисників – детально розібратися в усіх обставинах справи, забезпечити суворе дотримання процесуальних прав військовослужбовця та домогтися максимально справедливого результату. Ми завжди враховуємо всі можливі пом'якшуючі обставини, а також останні зміни в законодавстві, зокрема той факт, що спрощений порядок повернення з СЗЧ вже не діє, і вибудовувати захист потрібно за новими правилами.

Підсумки: що потрібно запам'ятати

Отже, даючи чітку відповідь на питання "Чи відкриває ДБР справу автоматично при СЗЧ?" – можемо стверджувати категорично: ні, не автоматично. Це складний, багатоетапний бюрократичний процес, який починається з подання рапорту безпосереднім командиром, продовжується службовим розслідуванням у військовій частині і лише потім закінчується внесенням відомостей до ЄРДР слідчим Державного бюро розслідувань. Однак, не варто плекати ілюзій та сподіватися, що про вашу відсутність якось забудуть чи документи "загубляться". Машина військової бюрократії та правоохоронної системи працює неухильно, і відкриття кримінального провадження у випадку СЗЧ – це лише питання часу. Якщо ви або ваші близькі опинилися в складній, критичній ситуації, пов'язаній із залишенням місця служби, не втрачайте дорогоцінний час на роздуми. Вчасне звернення по кваліфіковану правничу допомогу до адвоката може стати вирішальним фактором, який врятує вашу свободу та подальше життя.